IBAN — це стандартизований формат номера банківського рахунку, розроблений для міжнародних переказів, який дозволяє однозначно ідентифікувати країну, банк і конкретний рахунок в одному рядку.
З яких частин складається IBAN
Перші дві літери — це код країни за стандартом ISO 3166-1 (наприклад, UA для України), далі йдуть дві контрольні цифри, а решта — це BBAN (Basic Bank Account Number), що включає код банку та номер рахунку у форматі, специфічному для кожної країни.
Навіщо потрібні контрольні цифри
Дві цифри одразу після коду країни — це контрольна сума, обчислена за алгоритмом MOD-97: весь номер (з переставленими на кінець першими чотирма символами) ділиться на 97, і залишок від ділення має дорівнювати 1 для валідного IBAN. Це дозволяє миттєво виявити одруку без звернення до банку.
Чому довжина IBAN різна для різних країн
Стандарт ISO 13616 не фіксує єдину довжину для всіх країн — вона залежить від структури національного банківського номера рахунку. IBAN у Норвегії складається з 15 символів, а в Мальті — з 31, хоча обидва відповідають одному стандарту.
Навіщо це потрібно
- Перевірити коректність введеного IBAN до відправки платіжного доручення.
- Визначити країну походження рахунку за першими двома літерами номера.
- Швидко виявити одруку в довгому номері рахунку без звернення до банку.
BIC/SWIFT код і його зв'язок з IBAN
BIC (Bank Identifier Code), також відомий як SWIFT-код, — це окремий ідентифікатор банку, який іноді потрібен разом з IBAN для міжнародних переказів, хоча самі стандарти незалежні одне від одного. IBAN однозначно визначає рахунок і вже містить код банку у своїй структурі (BBAN), тому технічно BIC є надлишковим для переказів у межах SEPA, але деякі платіжні системи й досі вимагають вказати його окремо для додаткової перевірки маршруту платежу.