Час/числа

Конвертер римських цифр

Арабське число ↔ римська цифра. Уведіть будь-яке поле — друге оновиться автоматично.

Римські цифри записують число комбінацією літер I, V, X, L, C, D, M за адитивно-віднімальним принципом: менша літера перед більшою віднімається (IV = 4), а після — додається (VI = 6). Інструмент конвертує в обидва боки миттєво.

Як користуватися

Типові сценарії

Що варто памʼятати

Стандартний римський запис не має символу для нуля й не підтримує числа більші за 3999 без спеціальних позначень (риска над літерою для множення на 1000).

IIII замість IV на циферблатах годинників — усталена декоративна традиція заради симетрії з VIII, а не помилка чи виняток із правил.

Стаття про цей інструмент: Римські цифри: як побудована система без нуля й розрядів

Часті запитання

Чому підтримується лише діапазон від 1 до 3999?

У класичному римському записі немає окремого символу для нуля чи від’ємних чисел, а найбільша базова цифра M (1000) без спеціальних позначень дозволяє коректно записати числа лише до 3999 (MMMCMXCIX).

Що таке віднімальний запис і чому IV, а не IIII?

Правило віднімання дозволяє писати менший символ перед більшим замість чотирьох однакових поспіль: IV (4) замість IIII, IX (9) замість VIIII. Це робить запис коротшим і однозначним.

Чи можна вводити римські цифри в нижньому регістрі?

Так, інструмент розпізнає малі літери, але результат завжди показує канонічний запис великими літерами, як це прийнято в стандартній нотації.

Як записували римські числа більші за 3999 в давнину?

Історично для позначення множення на 1000 над символом малювали риску (вінкулум) — наприклад, X з рискою означало 10 000. Ця нотація не є частиною сучасного загальновживаного стандарту, тому калькулятор її не використовує.

Чому на циферблатах годинників іноді пишуть IIII замість IV?

Це декоративна традиція, а не помилка — на годинникових циферблатах довго використовували адитивний запис IIII для візуальної симетрії з VIII на протилежному боці, хоча в текстах того ж періоду вже застосовувалось віднімальне IV.

Статті: Час/числа

Unix-час: чому комп'ютери рахують час від 1970 року

Чому саме 1 січня 1970 року стало точкою відліку часу для більшості комп'ютерних систем.

Cron-вирази: як розшифрувати розклад запуску завдань

Як розшифрувати вираз на кшталт */15 * * * * і зрозуміти, коли саме запуститься завдання.

Системи числення: навіщо потрібні двійкова, вісімкова й шістнадцяткова

Чому колір #FF5733 у CSS записаний шістнадцятковими цифрами, а не десятковими.

Побітові операції: як AND, OR і XOR працюють на рівні бітів

Чим побітовий AND відрізняється від логічного, і навіщо взагалі оперувати окремими бітами числа.

Різниця між датами: чому підрахунок днів складніший, ніж здається

Чому наївне віднімання дат може дати неправильний результат через високосні роки.

Розрахунок віку: чому це не просте віднімання років

Чому просте віднімання років народження може дати вік на одиницю більший за реальний.

Часові пояси: чому UTC — це не те саме, що GMT

Чому UTC не змінюється двічі на рік, а час у Лондоні (GMT/BST) — змінюється.

Розрахунок тривалості: як правильно підсумовувати години, хвилини й секунди

Чому при додаванні хвилин і секунд потрібно "переносити" залишок у наступний розряд, як при десятковому додаванні.

ISO 8601 Duration: як записати тривалість у стандартному форматі

Чому запис PT1H30M означає «1 година 30 хвилин», а не «1 хвилина 30 годин».

Номер тижня: чому в різних країнах тижні рахують по-різному

Чому 1 січня іноді належить до 52-го чи 53-го тижня попереднього року за стандартом ISO 8601.

IEEE 754: чому 0.1 + 0.2 не дорівнює 0.3 у коді

Чому в майже кожній мові програмування 0.1 + 0.2 виводить 0.30000000000000004.

Число прописом: навіщо перетворювати цифри на слова

Чому в банківських документах суму пишуть і цифрами, і словами одночасно.